Владика Борис Ґудзяк взяв участь у Міжнародному семінарі про освіту і формацію у Відні

Інститут рекомендує

24 жовтня 2018 року у Відні під егідою Міжнародного інституту етики та проблем сучасності Українського католицького університету у співпраці з Міжнародним богословським інститутом у Трумау (Австрія) відбувся семінар, присвячений проблемам сучасної освіти. Учасники семінару – науковці, політики, громадські та культурні діячі з більше десятка країн – обговорювали основні цілі і виклики освіти, її роль у культивуванні пошани до гідності людської особи та підготовці до повноправної і відповідальної участі у проекті громадянського суспільства, а також – перспективи і напрямні для розвитку католицької освіти у ХХІ столітті.

Учасники першої панельної дискусії про принципи і призначення освіти, серед яких владика Борис Ґудзяк, зосередили свою увагу на невиправданій диференціації і технологізації науково-дослідницької і педагогічної роботи. Таке зведення освіти до простого засвоєння вмінь і навиків, необхідних для конкурування на ринку праці, загрожує не тільки перетворенням самої освіти в ще одну ланку ринкового механізму, а й нездатності технічно освічених громадян відповідати на складні питання і моральні виклики. Зокрема, владика Борис у своїй доповіді застеріг від трактування навчально-виховних процесів на всіх рівнях як взаємовідносин між постачальниками і споживачами продукту. Натомість, фундаментальне призначення освіти обов’язково повинно включати елемент міжособистісного контакту, формування цілісного світогляду та шліфування чеснот.

Суспільно-політичний вимір освіти став предметом обговорення другої панельної дискусії. Доповідачі намагалися простежити зв’язок між сучасною кризою демократії на рівні національних держав та міжнародних владних структур, з одного боку, та кризою освіти, з іншого. Експерти, що брали участь у дискусії, запропонували кілька моделей пристосування освіти до нових реалій, що вимагають від громадян демократичних суспільств усвідомлення суті складних публічних процесів, активної участі в обговоренні політичних рішень та відповідального прийняття їх наслідків навіть за умови потенційних маніпуляцій громадською думкою з допомогою реклами, соціальних мереж і традиційних медій.

Гаряча дискусія в останній панелі зосередилася навколо ролі католицької освіти: наскільки охоче релігійно-орієнтовані навчальні заклади та виховні програми повинні ставати союзниками ліберального капіталізму як провідної культурної форми сучасного Заходу? Чи повинна християнська інтелектуальна та освітня традиція стояти в опозиції до пост-християнського світу, чи, навпаки, шукати з ним точки дотику? Більшість учасників зійшлися на думці, що антикультурні та ізоляціоністські настрої є непродуктивними, а католицькі навчальні заклади мають стати «сіллю землі» і «світлом світу» для нерелігійних і релігійно-плюралістичних суспільних інституцій.